Спалювання сухої рослинності

ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ

про заборону спалювання сухої трави

Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки.

Мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб.

Дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини.

Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам так і лісовим насадженням.

Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто.

Останні роки весняні пожежі сухої трави в нашій області та і взагалі по Україні значно почастішали. Сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим більше торф’яних пожеж, він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходу снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку активного росту молодої зеленої трави. Проте, впродовж цього короткого сезону трав’яні пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються.

Здавалося б обізнаність багатьох громадян з правилами пожежної безпеки повинна попереджувати такого роду випадки, але практика доводить протилежне.

Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини.

Ще частіше причиною трав’яних пожеж стають хуліганські дії або проста необережність: залишене без нагляду вогнище, кинутий недопалок, іскра з глушника мотоцикла або автомобіля і так далі.

Загоряння трави, що виникають з природних причин (від блискавок), в принципі бувають, але в загальній кількості трав’яних пожеж їх доля дуже маленька.

 За самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Такі дії несуть загрозу навколишньому середовищу та становлять небезпеку для життя людей.

Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомасштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі його на відкритих територіях дуже важко.

Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів.

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.

Слід зазначити, що вогнем знищується не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, знищуються гнізда птахів та їх молодняк, страждають дикі звірі (зайці, лисиці та інші).

Руйнується гумус, гинуть ґрунтоутворювальні організми та бактерії, які відіграють важливу роль у мікробіологічних процесах і допомагають рослинам засвоювати корисні речовини.

Це призводить до погіршення якості ґрунтів і, як наслідок, до зниження урожайності.

Щорічно в Україні в результаті підпалів сухої трави згорають десятки будинків і дач, нерідко страждають пам’ятники історії і культури, старовинні дерев’яні будівлі.

При цьому доволі часто паліями сухої трави є самі жителі цих сіл і селищ, або гості, які вибралися з міста, щоб порадіти весні, котра настала.

Трав’яні пожежі можуть служити причиною ураження людей – навіть попри те, що безпосередньої загрози для життя людини кожен конкретний підпал трави, на перший погляд, не несе. Але через масові підпали трави навесні забрудненість повітря димом від трав’яних пожеж виявляється не менш високою, чим забрудненість повітря навіть від найсильніших пожеж на торфовищах.

Під час горіння листя та інших рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.

Сукупна дія диму від пожеж на природних територіях на здоров’я людей дуже велика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дія диму від таких пожеж (головним чином твердих часток з діаметром до 2,5 мкм, що легко розсіюються в атмосфері) викликає цілий спектр різних захворювань, у тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також ріст дитячої смертності.

Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.

Виконавчий комітет  Лука-Мелешківської сільської ради закликає громадян відмовитися від практики спалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й призводить до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.

Під час воєнного стану спалювання сухостою, сухої трави та чагарників може розцінюватися як акт диверсії. Таке рішення прийняли шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України 3 березня 2022 року. Законодавці у статті “Диверсія”, окрім існуючих злочинів, передбачили навмисні підпали сухостою. Відповідальність за злочини, передбачені статтею “Диверсія”, караються від 15 років до довічного ув’язнення.

Це пов’язано з тим, що під час воєнного стану витрачаються додаткові сили, засоби та кошти для боротьби з загоряннями. Пожежні дружини, лісова охорона, інші сили та засоби залучають для ліквідації таких пожеж. Надалі фіксація таких порушень може класифікуватися не тільки накладанням штрафу, а я кримінальною відповідальністю. Отже, усім бажаючим спалювати сухостій пропонуємо зважити на міру відповідальності та забути про таку практику.

Адміністративна відповідальність.

13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:

для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.);

для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.).

Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:

для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);

для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн.).

Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);

для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян  (6120 – 12240 грн.);

для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).

Кримінальна відповідальність.

Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);

або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;

або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Тому, звертаємось до жителів громади з проханням НЕ ПРОВОДИТИ випалювання сухої рослинності та сміття під час господарювання на своїх присадибних ділянках. Адже неконтрольоване горіння може викликати перекидання вогню на житлові масиви. За можливості проводьте превентивні бесіди із сусідами, які нехтують попередженнями.

Пам'ятайте, що під час воєнного стану такі дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань підрозділів рятувальників, військових та правоохоронних органів, а відтак знижують обороноздатність країни.

Просимо повідомляти про паліїв до правоохоронних органів та підрозділів ДСНС.

Вкотре нагадуємо! Вогняна стихія поглинає на своєму шляху все живе!

БУДЬТЕ СВІДОМІ — БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ І ПРИРОДУ.

 Якщо пожежа набрала сили і ви не можете погасити її самотужки, терміново зателефонуйте за номером «101».